П`ятниця, 21.07.2017, 13:46
Приветствую Вас Гість | RSS
Главная | Регистрация | Вход
Меню сайта
Форма входа
Календарь новостей
«  Квітень 2008  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
282930
Поиск
Друзья сайта
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Музей української садиби "Світлана"
Главная » 2008 » Квітень » 23 » Про с.Хомутець
Про с.Хомутець
16:23

                Хомутецький музей української садиби "Світлана"


  Село Хомутець знаходиться у межиріччі річки Хорол і річечки Хомутець(правої притоки р. Хорол) за 18км від м. Миргорода Полтавської області, за 50км від автомагістралі Київ – Харків. Вірогідно, що назва села походить від того, що ці дві річки огортають його, утворюючи тут петлю у вигляді велетенського хомута.
  Багата і надзвичайно цікава історія Хомутця. Засноване село у ХVI ст. миргородськими козаками. У першій чверті ХVІІ ст. село перебувало у польському володінні. А в 1621р. було захоплене черкаським старостою К.Вишневецьким, який і володів ним до визвольної боротьби 1648-1654рр. Після 1654р. Хомутець також підписав Переяславську угоду на вірність Росії. Населення села брало участь у повстанні 1657-1658рр. під проводом полковника Пушкаря.
  Але восени 1658р. кримські татари зруйнували Хомутець. Далі власником Хомутця стає сотник Павло Апостол, якого згодом призначили миргородським полковником, а з 1659р. наказним гетьманом. 1682р. полковницька булава Павла Апостола була передана його 28-річному сину Данилу, який 1727р.стає гетьманом Лівобережної України аж до 1734р.
  На початку ХІХ ст. власником Хомутця стає нащадок Д.Апостола по жіночій лінії І.М.Муравйов-Апостол – письменник, історик, дипломат. Його сини Матвій, Сергій, Іполит відомі на весь світ революціонери-декабристи. До наших днів зберігся їх родовий маєток.

  Живописна природа Хомутця вабила до себе письменників А.П.Чехова, В.Г.Короленка та ін. видатних людей, мандрівників, істориків.
 
  Село завжди славилося працьовитими людьми: тут здавна поширені такі промисли як гончарство, гребінкарство, вишивання. А тому до послуг відвідувачів музею-садиби різноманітні сувеніри на згадку.

  Хата для українців завжди залишається найпершим і найсильнішим оберегом. Наповнена цими оберегами, вона оберігає людську душу від черствості, скупості, злоби.

  Особливе значення для наших пращурів мала піч, адже в ній “жив“ вогонь – символ сили, життя, чистоти, свята. Тому піч розмальовували, прикрашали кахлями.

  А рушники з магічною вишивкою, яка символізувала безперервне життя роду, його добробут і здоров’я, слугували оберегами вікон і дверей.
  Квіти в хаті – свіжі й засушені – то теж символи-обереги біля вікон, дверей, на стінах, на столі, за сволоками і, обов’язково, за образами. І від біди, і від хвороб, і від стихії, і від нечистої сили.

  Дух минувшини… Він тут скрізь – і в старій хаті, вкритій соломою, з низенькою, осілою вже, призьбою і в невеликому, але таким милим серцю, квітнику на причілку, біля тину…

  А як цікаво колоритно вміють відпочивати і веселитися хомутчани на посиденьках та вечорницях! Скільки народних пісень, запальних танців, ігор, забав, місцевих звичаїв знають!
  Традиційні вечорниці формують не лише багату українську культуру, вишуканість, регіональну специфічність, а й передається в спадок нашій молоді, таким чином, зберігаючи живі традиції народного мелосу.
  Отож, даваймо разом відновлювати не лише в пам’яті, але і у повсякденному побуті все те краще, що лишили нам у спадок наші пращури.

  Завітайте до нас для душевного та тілесного зцілення, не пошкодуєте!

  Ми завжди раді гостям!


  Від того, як ми шануватимемо своїх предків, свої кращі традиції, залежатиме наша духовність, наша цивілізація і майбутнє нашої рідної України.

Просмотров: 1512 | Добавил: klassik22 | Рейтинг: 5.0/1 |
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Copyright MyCorp © 2017